Словарь української мови (1924)/подивити

by Борис Грінченко

◀ подив

Словарь української мови Борис Грінченко П подивити

подивування ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подиви́ти, влю́, виш и подиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Посмотрѣть. Тепер мені на милого не можно подивити. Чуб. V. 281. Та подивила на бистру воду. Гол. III. 12. Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку. Чуб. V. 359.