Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подівати
Берлін: Українське слово, 1924

Подіва́ти, ва́ю, єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав? Мет. 205.