Словарь української мови (1924)/подеревеніти
| ◀ поденщина | Словарь української мови П подеревеніти |
подереча ▶ |
|
Подеревені́ти, подерев'яні́ти, ні́ю, єш, гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Чуб. V. 1069. Вона не заплакала, а тілько вся подерев'яніла. Кв.