Словарь української мови (1924)/подзюрити
| ◀ подзюбатися | Словарь української мови П подзюрити |
поди ▶ |
|
Подзюри́ти, рю́, ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут знов подзюрив дорщ. О. 1862. I. 59.
| ◀ подзюбатися | Словарь української мови Борис Грінченко П подзюрити |
поди ▶ |
|
Словарь української мови — П
подзюрити
Борис Грінченко
1924
Подзюри́ти, рю́, ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут знов подзюрив дорщ. О. 1862. I. 59.