Словник української мови (1927)/Виг–Виґ
◀ Б | Словник української мови В |
Г ▶ |
|
вигавкати • вигавкатися • вигад • вигадати • вигадка • вигадливий • вигадливість • вигадниця • вигадочка • вигадування • вигадувати • вигадчиця • вигадько • виганьбити • виганяти • виганятися • вигаптовувати • вигарбувати • вигарбуватися • вигарманувати • вигасати • вигасити • вигаслий • вигаснути • вигатити • вигачувати • вигашувати • вигейкувати • вигемблювати • вигибти • вигикнути • вигин • вигинання • вигинати • вигинатися • вигинистий • вигинути • вигинчастий • Вигівщина • вигіддя • вигідка • вигідливий • вигідний • вигідно • вигін • вигінщина • вигладжувати • вигладжуватися • вигляд • виглядання • виглядати • виглядатися • виглядини • виглядіти • виглядка • виглядки • виглянути • вигнанець • вигнання • вигнати • вигнення • вигнивати • вигнилок • вигнітити • вигніток • вигнічувати • вигноїти • вигнойка • вигноювати • вигнути • виговор • виговорити • виговорювати • виговорюватися • виговоряти • вигода • вигодинитися • вигодинюватися • вигодити • вигодитися • вигодованець • вигодований • вигодованка • вигодовувати • вигодовуватися • вигоїння • вигоїти • вигойкувати • вигойливий • вигойний • виголити • виголодатися • виголоджуватися • виголос • виголосити • виголошувати • виголювати • виголюватися • вигонити • вигончастий • вигонщина • вигорілий • вигоріти • вигорнути • вигортати • вигортатися • вигорювати • вигоряти • вигострювати • вигострюватися • виготовити • виготовляти • виготовувати • вигоювати • вигоюватися • вигра • виграбки • вигравати • виграватися • виграмоситися • вигранка • вигранювати • виграти • виграшка • вигребти • вигризати • вигрібати • вигрібки • вигрівати • вигріватися • вигріви • вигрімляти • вигріти • вигромаджувати • вигубити • вигублювати • вигубляти • вигук • вигукати • вигукляво • вигукнути • вигукування • вигукувати • вигулити • вигулькнути • вигулюватися • вигуляти • виґвалтовувати • виґвинчувати • виґуляри