Словник української мови (1927)/Вор–Воя
| ◀ Б | Словник української мови В |
Г ▶ |
|
воратися • ворга • ворик • ворина • вориння • воріг • воріженько • ворін • воріння • ворітенька • ворітка • ворітний • ворітниця • ворітонька • воріття • ворітця • воріх • ворішина • ворішинка • ворка • воркін • воркіт • воркітня • воркнути • воркота • воркотання • воркотати • воркотіти • воркотливий • воркотня • воркотун • воркотуха • воркотя • воркування • воркувати • воркун • воркута • воробень • воробець • воробиця • воробня • воробок • воробчиха • вороб'я • вороб'ячка • ворог • ворогування • ворогувати • ворож • ворожбит • ворожбитенко • ворожбитка • ворожбитство • вороже • ворожечка • ворожий • ворожиль • ворожиля • ворожити • ворожіння • ворожка • ворожнета • ворожнеча • вороза • ворозький • ворок • ворон • ворона • вороненький • вороненя • воронець • вороний • воронка • вороння • воронняччя • вороньок • вороня • вороняка • воронячий • воропай • ворота • воротарь • воротати • воротило • воротний • воротник • воротниця • воротній • вороття • ворох • ворохібини • ворохібник • ворохібництво • ворохібня • ворохобити • ворочання • ворочати • ворочатися • ворочок • ворса • ворсастий • ворситися • ворухливий • ворухнути • ворухнутися • ворушення • ворушило • ворушити • ворушитися • ворушіння • ворушкий • ворушливий • ворушня • ворчати • вор'я • в-осени • восет • восика • воскобійник • воскобійниця • воскобійня • воскобоїна • воскобоїни • восковий • воскрес • воскресати • воскресення • воскресіння • воскресити • воскреснути • воскрешати • воскувати • воспитати • воспитатися • в-останнє • восьмака • восьмерик • восьмерня • восьмеро • восьмерувати • восьмий • восьмикутник • восьмуха • вотування • вотувати • вохкий • вохкість • вохко • вохкуватий • вохра • вочі • вочко • вош • воша • вошивий • вошковий • вошкопруд • вошкопрудка • вошопруд • вошопрудка • воща • вощаний • вощечок • вощина • вощити • вощок • воювання • воювати • воюватися • воювник • воювничий • вояк • вояцький • вояченько • воячка