Словник української мови (1927)/виговорюватися
| ◀ виговорювати | Словник української мови В виговорюватися |
виговоряти ▶ |
|
Вигово́рюватися, рююся, єшся, сов. в. ви́говоритися, рюся, ришся, гл. 1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно). Г. Барв. 429. 2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся. Мет. 105.