Словник української мови (1927)/вигинистий
◀ вигинатися | Словник української мови В вигинистий |
вигинути ▶ |
|
Виги́нистий, а, е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то. 2) Гибкий. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у.