Словник української мови (1927)/вигуляти
| ◀ вигулюватися | Словник української мови В вигуляти |
виґвалтовувати ▶ |
|
Ви́гуляти, ля́ю, єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствия. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. III. 648.