Словник української мови (1927)/Ве–Веп
| ◀ Б | Словник української мови В |
Г ▶ |
|
ве! • вевекати • вевірка • веврик • вевюрка • вегля • веґеря • ведмеденя • ведмедик • ведмедина • ведмедиха • ведмедиця • ведмедка • ведмедник • ведмедча • ведмедчук • ведмедько • ведмедюк • ведмедяка • ведмедячий • ведмежа • ведмежий • ведмідь • ведрик • вежа • вежовий • везерунок • везти • везучий • везучість • везючий • вейкати • векати • векелия • векнути • вексель • велебно • вележирувати • велеліпний • велелюдний • велелюдно • велемовний • велемудрий • велемудро • велерічивий • велет • велетенський • велетень • велетів • велий • велик • великанський • великдень • великий • великість • велико • великовоїн • великовоїнний • великовчений • великогрішниця • великодень • великодний • великодній • великодушний • великоземелля • великоземельний • великолітній • великолюдний • великомовний • великомовність • великоможний • великомученик • великомучениця • великородний • великорозумний • великосвітній • великотерплячий • велит • велич • величайко • величальний • величання • величати • величатися • величезний • величенний • величенький • величінь • величкий • величко • величний • величність • велично • величночесний • величчя • веління • веліти • вельбіб • вельбучитися • вельбучний • вельґоґор • вельми • вельмий • вельмиповажаний • вельмиповажний • вельмишановний • вельможа • вельможество • вельможний • вельможність • венберь • венгерка • венгерь • венґирь • венецький • вентерь • вепер • веприна • вепрок