Словник української мови (1927)/вигинути
◀ вигинистий | Словник української мови В вигинути |
вигинчастий ▶ |
|
Ви́гинути, ну, неш, гл. Погибнуть, пропасть (всем). Як би бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.