Словник української мови (1927)/вигулити
◀ вигукувати | Словник української мови В вигулити |
вигулькнути ▶ |
|
*Ви́гулити, лю, лиш, гл. Выманивать, извлечь. Сл. Дубр.
◀ вигукувати | Словник української мови Борис Грінченко В вигулити |
вигулькнути ▶ |
|
Словник української мови — В
вигулити
Борис Грінченко
1927
*Ви́гулити, лю, лиш, гл. Выманивать, извлечь. Сл. Дубр.