Словник української мови (1927)/вигаслий
◀ вигасити | Словник української мови В вигаслий |
вигаснути ▶ |
|
*Ви́гаслий, а, е. Потухший. Сл. Тутк. Угасший. Сл. Дубр.
◀ вигасити | Словник української мови Борис Грінченко В вигаслий |
вигаснути ▶ |
|
Словник української мови — В
вигаслий
Борис Грінченко
1927
*Ви́гаслий, а, е. Потухший. Сл. Тутк. Угасший. Сл. Дубр.