Словник української мови (1927)/вигода
| ◀ виговоряти | Словник української мови В вигода |
вигодинитися ▶ |
|
*Ви́года, ди, ж. Выгода. Сл. НІк.
Виго́да, ди, ж. 1) Удобство; приятность. Викопали собі криницю у дворі — добру вигоду зробили. Канев. у. Чужі жінки кохаю, а для своєї вигоди. Грин. III. 282. Не їж хліба, не пий води, візьму тебе для вигоди. Мет. *А в вечері кожен шукає своєї вигоди: тому хочеться вкрасти, а тому когось добре попобити, а тому — гарної молодиці. Крим. Ум. Вигі́дка. *2) Удобный случай. Сл. Нік.