Словник української мови (1927)/вигравати
| ◀ виграбки | Словник української мови В вигравати |
виграватися ▶ |
|
Виграва́ти, ва́ю и раю́, єш, сов. в. ви́грати, раю, єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать светом, блестеть, заблестеть, переливаться цветом, засиять. Сонечко з-за хмари виграло. МВ. (О. 1862. III. 42). Світло виграє у кришталю усякими цвітами. Ком. I. 21. В нижеследующих значениях только в несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Левиц. I. 63. *4) Наяривать, нажаривать, наигрывать. Здорово виграває пісень на скрипку. Крим. Оттоді то по городах на музики вигравали. Макс. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. Мет. 73. 5) О море: волноваться. Синіє море, виграває. Шевч. 91. 6) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Мил. 78. Поперед війська да конем виграє. АД. I. 25. 7) Бродить. Пиво виграє.