Словник української мови (1927)/вигрімляти

by Борис Грінченко

◀ вигріви

Словник української мови Борис Грінченко В вигрімляти

вигріти ▶

Київ: Горно, 1927

Вигрімля́ти, ля́ю, єш, гл. Греметь, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).