Словник української мови (1927)/вигинати
| ◀ вигинання | Словник української мови В вигинати |
вигинатися ▶ |
|
Вигина́ти, наю, єш, сов. в. ви́гнути, ну, неш, гл. Изгибать, выгибать, выгнуть. Вона вигинала стан, шию. Левиц. I. 294.
| ◀ вигинання | Словник української мови Борис Грінченко В вигинати |
вигинатися ▶ |
|
Словник української мови — В
вигинати
Борис Грінченко
1927
Вигина́ти, наю, єш, сов. в. ви́гнути, ну, неш, гл. Изгибать, выгибать, выгнуть. Вона вигинала стан, шию. Левиц. I. 294.