Словарь української мови (1924)/Прон–Прор
| ◀ О | Словарь української мови П |
Р ▶ |
|
пронести • пронидіти • пронизати • пронизувати • проникливий • пронишпорити • пронняти • проноза • пронозуватий • пронос • проносити • проноситися • пронудити • пронудитися • пронурити • пронуритися • пронурок • проньмати • пронюхати • пронюхувати • пронявкати • проняньчити • проняти • прообідати • проорати • проотаманувати • проохкати • пропадати • пропажений • пропалати • пропалий • пропалити • пропалювати • пропанувати • пропанькатися • пропарубкувати • пропасішникувати • пропасна • пропасний • пропасниця • пропасти • пропасть • пропахати • пропахатися • пропащий • пропекти • проперти • пропертися • пропестити • пропивати • пропий-воли • прописати • прописувати • пропитати • пропити • пропиток • пропитувати • пропитуватися • пропихати • пропихатися • пропихач • пропищати • пропій • пропійка • пропійний • пропійця • пропікати • пропікатися • пропір • пропіяка • проплавати • проплакати • проплигати • проплинути • проплисти • проплювати • проповзти • проповідати • проповідник • проповідувати • проповідуватися • проповідь • пропоєць • пропозивати • прополіскувати • прополоти • прополювати • пропонеділкувати • пропонувати • пропоратися • пропорожнювати • пропороти • пропостити • пропразникувати • пропрасувати • пропрати • пропрясти • пропудити • пропускати • пропхати • пропхнути • пропхнутися • проралити • прорвати • проревти • прореготати • проректи • прорепетувати • проречистий • проречистість • проречисто • проржати • прорив • проривати • прориватися • проридати • прорити • прорідкуватий • проріз • прорізати • прорізникувати • прорізувати • прорік • прорікати • проріст • прорісь • прорішка • проробити • проробляти • пророк • пророка • пророкування • пророкувати • проростати • проростити • прорость • пророцтво • пророчий • пророчиця • прорубати • прорубка • прорубня • прорубувати