Словарь української мови (1924)/пропащий
| ◀ пропахатися | Словарь української мови П пропащий |
пропекти ▶ |
|
Пропа́щий, а, е. Погибшій, пропащій. Вона за тобою буде пропаща. Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі. Рудч. Ск. I. 62. Пропа́щі світи́. Пропало все. З тієї ляхівка вийшла, та така, що з голими руками не приступай; а сей москалем став. Пропащі світи! Св. Л. 247.