Словарь української мови (1924)/пропихати
| ◀ пропитуватися | Словарь української мови П пропихати |
пропихатися ▶ |
|
Пропиха́́ти, ха́ю, єш, сов. в. пропха́ти, пха́ю, єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
| ◀ пропитуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П пропихати |
пропихатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пропихати
Борис Грінченко
1924
Пропиха́́ти, ха́ю, єш, сов. в. пропха́ти, пха́ю, єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.