Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пропасть
Берлін: Українське слово, 1924

Про́пасть, ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна. ЕЗ. V. 39. Гн. II. 25.