Словарь української мови (1924)/пропий-воли

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пропий-воли
Берлін: Українське слово, 1924

Пропи́й-воли, лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками. Шевч. 248.