Словарь української мови (1924)/проняньчити
| ◀ пронявкати | Словарь української мови П проняньчити |
проняти ▶ |
|
Проня́ньчити, чу, чиш, гл. Проняньчить.
| ◀ пронявкати | Словарь української мови Борис Грінченко П проняньчити |
проняти ▶ |
|
Словарь української мови — П
проняньчити
Борис Грінченко
1924
Проня́ньчити, чу, чиш, гл. Проняньчить.