Словарь української мови (1924)/проробляти
◀ проробити | Словарь української мови П проробляти |
пророк ▶ |
|
Проробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. пророби́ти, блю́, биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.