Словарь української мови (1924)/прорікати

by Борис Грінченко

◀ прорік

Словарь української мови Борис Грінченко П прорікати

проріст ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проріка́ти, ка́ю, єш, сов. в. проректи́, речу́, че́ш, гл. Изрекать, говорить, сказать. Порано ще, панове громадо, прорікати слово остатнє про Тараса. К. (О. 1861. VI. 28). Не прорік ні слова. Г. Барв. 28. Вдово небого, прорік я слово, чи багато дітей маєш? Чуб. V. 820.