Словарь української мови (1924)/проречистий

by Борис Грінченко

◀ прорепетувати

Словарь української мови Борис Грінченко П проречистий

проречистість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проре́чистий, а, е. Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Г. Барв. 425. Я не проречистий на красне слово. К. ХП. 51.