Словарь української мови (1924)/прориватися

by Борис Грінченко

◀ проривати

Словарь української мови Борис Грінченко П прориватися

проридати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прорива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. прорва́тися, рву́ся, ве́шся, гл. Прорываться, прорваться. Німим отверзуться уста, прорветься слово, як вода. Шевч. 629.

Прорива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. прори́тися, ри́юся, єшся, гл. Прорываться, прорыться.