Словарь української мови (1924)/проноза

by Борис Грінченко

◀ пронняти

Словарь української мови Борис Грінченко П проноза

пронозуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проно́за, зи, об. Проныра. К. ЧР. 426. Тут всякії були пронози, перекупки і шмаровози, жиди, міняти, шинкарі. Котл. Ен. III. 44. Водивсь у старовину з ляхами, так проноза вже добрий. К. ЧР. 26.