Словарь української мови (1924)/проплакати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проплакати
Берлін: Українське слово, 1924

Пропла́кати, чу, чеш, гл. 1) Проплакать. 2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 264.