Словарь української мови (1924)/прорвати
| ◀ проралити | Словарь української мови П прорвати |
проревти ▶ |
|
Прорва́ти, ся. См. Проривати, ся.
| ◀ проралити | Словарь української мови Борис Грінченко П прорвати |
проревти ▶ |
|
Словарь української мови — П
прорвати
Борис Грінченко
1924
Прорва́ти, ся. См. Проривати, ся.