Словарь української мови (1924)/прорізувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прорізувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прорі́зувати, зую, єш, сов. в. прорі́зати, жу, жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі. Рудч. Ск. I. 62.