Словарь української мови (1924)/пророчий
◀ пророцтво | Словарь української мови П пророчий |
пророчиця ▶ |
|
Проро́чий, а, е. Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. О. 1862. III. 27. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі. О. 1861. III. 6, 7.