Словарь української мови (1924)/прорити
| ◀ проридати | Словарь української мови П прорити |
прорідкуватий ▶ |
|
Прори́ти, ся. См. Проривати, ся.
| ◀ проридати | Словарь української мови Борис Грінченко П прорити |
прорідкуватий ▶ |
|
Словарь української мови — П
прорити
Борис Грінченко
1924
Прори́ти, ся. См. Проривати, ся.