Словарь української мови (1924)/пронизувати
◀ пронизати | Словарь української мови П пронизувати |
проникливий ▶ |
|
Прони́зувати, зую, єш, сов. в. прониза́ти, жу, жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця. Стор. МПр. 77.