Словник української мови (1927)/ігумен
◀ ігронько | Словник української мови І ігумен |
ігуменя ▶ |
|
Ігу́мен, на, м. Игумен. Що ігуменові можна, то братії зась. Ном. № 1004.
◀ ігронько | Словник української мови Борис Грінченко І ігумен |
ігуменя ▶ |
|
Словник української мови — І
ігумен
Борис Грінченко
1927
Ігу́мен, на, м. Игумен. Що ігуменові можна, то братії зась. Ном. № 1004.