Словник української мови (1927)/ільтиця

by Борис Грінченко

◀ ільнянка

Словник української мови Борис Грінченко І ільтиця

ільчастий ▶

Київ: Горно, 1927

Ільти́ця, ці, ж. 1) Оголенная от шерсти овечья кожа. Вас. 154. 2) Кант из оголенной от шерсти овечьей кожи вокруг полушубка внизу. Вас. 155. 3) Кант, вшиваемый между двумя кусками кожи или материи. Черк. у., Харьк. г. Мнж. 181.