Словник української мови (1927)/інфимист
◀ інфима | Словник української мови І інфимист |
інформування ▶ |
|
Інфими́ст, та, м. Ученик інфи́ми. Сим. 175.
◀ інфима | Словник української мови Борис Грінченко І інфимист |
інформування ▶ |
|
Словник української мови — І
інфимист
Борис Грінченко
1927
Інфими́ст, та, м. Ученик інфи́ми. Сим. 175.