Словник української мови (1927)/ітися

by Борис Грінченко

◀ іти

Словник української мови Борис Грінченко І ітися

іще ▶

Київ: Горно, 1927

Іти́ся, іде́ться, гл. безл. 1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. На добро́ йде́ться. Идет к добру. Ном. № 1692. 2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Мир. ХРВ. 86. Студенти… постерегли, до чого воно йдеться. Левиц. Пов. 39. Йшлося вже до осени. Мир. ХРВ. 140.