Словник української мови (1927)/істно
◀ істніти | Словник української мови І істно |
істнування ▶ |
|
*І́стно, нар. Действительно, истинно. Чи пташечка пурхнула, чи дівчинка зникла — не можете ви собі виявити істно. МВ.
◀ істніти | Словник української мови Борис Грінченко І істно |
істнування ▶ |
|
Словник української мови — І
істно
Борис Грінченко
1927
*І́стно, нар. Действительно, истинно. Чи пташечка пурхнула, чи дівчинка зникла — не можете ви собі виявити істно. МВ.