Словник української мови (1927)/іграшка
◀ іграшечка | Словник української мови І іграшка |
ігрець ▶ |
|
І́грашка, ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Ном. № 2341. Кішці іграшка, а мишці сльози. Ном. За і́грашки роби́ти що. С легкостью, как бы играя, шутя делать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. О. 1861. VIII. 18. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин… Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Левиц. КС. 81. Ум. І́грашечка.