Словник української мови (1927)/істніти
| ◀ істнісінько | Словник української мови І істніти |
істно ▶ |
|
*Істні́ти, ні́ю, єш, гл. = Істнува́ти. Поки світ істніти буде. М. Черн. «Зорі».
| ◀ істнісінько | Словник української мови Борис Грінченко І істніти |
істно ▶ |
|
Словник української мови — І
істніти
Борис Грінченко
1927
*Істні́ти, ні́ю, єш, гл. = Істнува́ти. Поки світ істніти буде. М. Черн. «Зорі».