Словник української мови (1927)/іритуватися

by Борис Грінченко

◀ іритувати

Словник української мови Борис Грінченко І іритуватися

іск… ▶

Київ: Горно, 1927

*Іритува́тися, ту́юся, єшся, гл. Раздражаться, кобениться. Ще й не розгляділа добре благородного жениха, а вже іритується. Тобіл. «Март. Боруля». Іритуйсь, не іритуйсь, а по твоєму не буде. Умань. Ефр.