Словник української мови (1927)/іменитий
◀ іменинник | Словник української мови І іменитий |
іменно ▶ |
|
Імени́тий, а, е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. I. 169.
◀ іменинник | Словник української мови Борис Грінченко І іменитий |
іменно ▶ |
|
Словник української мови — І
іменитий
Борис Грінченко
1927
Імени́тий, а, е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. I. 169.