Словник української мови (1927)/іржати
| ◀ ірвонути | Словник української мови І іржати |
іржун ▶ |
|
Іржа́ти, жу́, же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
| ◀ ірвонути | Словник української мови Борис Грінченко І іржати |
іржун ▶ |
|
Словник української мови — І
іржати
Борис Грінченко
1927
Іржа́ти, жу́, же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.