Словник української мови (1927)/істнісінький
| ◀ істній | Словник української мови І істнісінький |
істнісінько ▶ |
|
Істні́сінький и існі́сінький, а, е. 1) Действительный, действительно настоящий. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей… а тут йому ще й халепа. О. 1862. IX. 66. 2) Точь-в-точь такой.