Словарь української мови (1924)/Бур
| ◀ А | Словарь української мови Б |
В ▶ |
|
бура • буравий • бурак • бурастий • бурачинка • бурачки • бурачник • бурбулянка • бурда • бурдей • бурдій • бурдюг • бурдюк • буреки • бурий • буритель • бурити • буритися • буришечка • буришка • бурівник • буріння • буріти • бурка • буркало • буркання • буркати • буркіт • буркітник • буркниця • буркнути • буркований • бурковина • бурковка • буркотати • буркотіти • буркотливий • буркотун • буркування • буркувати • буркуку! • буркун • буркунець • буркунина • буркуночок • буркунчик • буркут • буркутати • буркутовий • буркутський • бурлак • бурлакування • бурлакувати • бурлаха • бурлацтво • бурлацький • бурлаченько • бурлачина • бурлачити • бурлачка • бурлачок • бурливий • бурли-голова • бурлити • бурлій • бурло • бурмак • бурмило • бурмистер • бурмистерський • бурмистренко • бурмистрівна • бурмистрова • бурмиструвати • бурмій • бурмоситися • бурмотати • бурний • бурок • буроха • бурочка • бурса • бурсак • бурсацтво • бурсацький • бурсачина • бурсачище • бурсачня • бурсачок • бурсуватися • бурт • бурта • буртись! • буртити • буртіль • буртниця • буртувати • бурувати • бурулечка • бурулька • бурун • бурундук • бурунька • бурх! • бурхайло • бурхання • бурхати • бурхвиця • бурхливий • бурхнути • бурхнутися • бурхотіти • бурчак • бурчало • бурчати • бурчачок • бурчимуха • бурштин • бурштиновий • бурьовий • буря • буряк • буряковий • буряковиння • бур'ян • бур'янина • бур'яніти • бур'янник • бур'януватий • бур'януватіти • бур'янчик • бур'янюка • буряти • бурячиння • бурячковий • бурячник • бурячок • бурячча