Словарь української мови (1924)/буртіль

< Словарь української мови (1924)

◀ буртити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буртіль

буртниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бурті́ль, ля, м. Свертокъ. Одна жінка вкрала буртіль краму. Кіев. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/буртіль&oldid=561662