Словарь української мови (1924)/буркотун

by Борис Грінченко

◀ буркотливий

Словарь української мови Борис Грінченко Б буркотун

буркування ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Буркоту́н, на́, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). См. Буркун. 2) Ворчунъ. См. Буркун. Ум. Буркотуне́ць.