Словарь української мови (1924)/бур'януватий

by Борис Грінченко

◀ бур'янник

Словарь української мови Борис Грінченко Б бур'януватий

бур'януватіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бур'янува́тий, а, е. 1) Смѣшанный съ сорными травами. Бур'янувате сіно. Константиногр. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. ХП. 130.