Словарь української мови (1924)/буркнути
◀ буркниця | Словарь української мови Б буркнути |
буркований ▶ |
|
Бу́ркнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
◀ буркниця | Словарь української мови Борис Грінченко Б буркнути |
буркований ▶ |
|
Словарь української мови — Б
буркнути
Борис Грінченко
1924
Бу́ркнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.